Zozulya

Вибач, дорога, так пізно набираю..
Але що робити з цим мені не знаю.
Закохалася у його темні очі, знов пишу пісень сумних посеред ночі.

Вибач , дорога, та так у грудях тисне!
Що, поганий вигляд? Знаю! Не навмисно…
Просто так за ним сумую сильно-сильно
І я тепер така стабільно не стабільна.

А мені б за ним
А мені б за ним
Заховатися як у сірий дим.
І назад ніколи вже не повертатись !
Боже! Як могла так сильно закохатись!
А мені б за ним/2 рази
Інших не існує - тільки він одни.
Не рятуй мене! Мені не врятуватись!
Боже! Як могла так сильно закохатись.

Вибач, дорога, що знов посеред ночі.
Закриваю очі - бачу його очі!
Я за ним іду від краю і до краю.
Там сама в собі до попелу згораю!

Вибач ,дорога, мені б його забути.
Час , де ми чужі, назад би повернути!
Де немає слів і спогадів далеких.
І чому в коханні все завжди нелегко?!

А мені б за ним
А мені б за ним
Заховатися як у сірий дим.
І назад ніколи вже не повертатись !
Боже! Як могла так сильно закохатись!
А мені б за ним/2 рази
Інших не існує - тільки він одни.
Не рятуй мене! Мені не врятуватись!
Боже! Як могла так сильно закохатись.

Вибач, дорога, що знов посеред ночі.
Ти не спиш, але палають мої очі
Від гарячих сліз і спогадів далеких.
І чому в коханні все завжди нелегко?!

А мені б за ним
А мені б за ним
Заховатися як у сірий дим.
І назад ніколи вже не повертатись !
Боже! Як могла так сильно закохатись!
А мені б за ним/2 рази
Інших не існує - тільки він одни.
Не рятуй мене! Мені не врятуватись!
Боже! Як могла так сильно закохатись.